Page: 23 Асоціація Вантажних Перевізників Харківщини

Остается научить киборгов пропивать виртуальные деньги и сливать реальную солярку. Помоему у меня уже несколько киборгов работало, или они просто опередили время?

С Донецка стартовала всеукраинская акция протеста таксистов

С Донецка стартовала всеукраинская акция протеста таксистов, которые, как и многие водители, не согласны с высокими штрафами, поднявшимися в 10 раз. Об этом сообщает газета "Сегодня".


В знак протеста таксисты повесили бело-красные ленточки на свои авто. Колонны ездили по центру города.


"Сотни машин. Автоколонну пришлось рассредоточить, иначе бы она парализовала город", - рассказал один из активистов Павел Шепотько.


18 марта, если штрафы не вернут к прежнему уровню, таксисты уже Днепропетровска проведут подобную акцию, 21 марта - Харькова, а 28 марта все съедутся в Киев.

Председатель Верховной Рады Владимир Литвин не исключает стихийного социального взрыва.


"Если судить по результатам социологических исследований, то процент людей, готовых пойти на акции протеста, постоянно увеличивается, хотя пока еще не является критическим", - цитирует спикера пресс-служба Блока Литвина.


"Я могу сказать только одно: нас спасает наша живучесть и приспособляемость. Люди уже давно не верят власти и рассчитывают исключительно на себя. Примерно 30% наших граждан живут в сельской местности. Они, по сути, ведут натуральный образ жизни. Еще примерно 30% разрываются между городом и селом. Именно в этом и кроется запас прочности украинцев", - отметил он.


По его мнению, бунт возможен, если политики попытаются укрепить свое положение с помощью организации протестных акций. "И тут очень важно, какую линию поведения выберет власть. Не должно быть рефлексии и попыток понравиться, которые ломают худо-бедно, но существующую систему", - подчеркнул В. Литвин.


"Пришли одни протестующие – сразу приняли какое-то решение, внесли требуемые поправки в законы. Другие увидели, что власть идет на попятную, тоже выдвинули свои требования. И их удовлетворили. Здесь очень важен общий подход, иначе мы спровоцируем региональный, профессиональный и цеховой эгоизм", - сказал спикер.


"Если не будут предприняты действия, рассчитанные на всю страну, то я не исключаю социальных взрывов, блокирования и так далее. Необходимо работать на упреждение, и нужен серьезный разговор с людьми", - убежден он.

литвин, и вся его литвиновская семейка, типичный представитель спесивого чинуши и политика высшего эшелона власти. говорит правильно--но никого не слышит и его понимание проблемы--"самое правильное".
короче--таких как он надо гнать из власти в первую очередь...и подальше...без права переписки и надежды на возвращение.

А кто же там тогда останется, кто будет руководить, кто будет выводить экономику страны из кризиса??!! Три дня, как народившаяся, Одесская ассоциация независимых перевозчиков
Желаю удачи! Комбат.

А Вы думаете они способны вывести из кризиса???
Да, свалить страну в кризис они способны (и политический и экономический), а вывести нет.
Нужны совершенно новые лица, правда их пока не видно.

В том то и дело! Новые лица, вернее личности, нужны, но они не появляются из неоткуда, они взращиваются и воспитываются обществом! Кричать, что все плохие, что всех надо разогнать-просто, но не правильно и бесполезно!
С Уважением! Комбат.

Кричать, что все плохие, что всех надо разогнать-просто, но не правильно и бесполезно!
===========================================================================
а кто ,собственно, кричит..? и почему всех? где это ты нашел в моем посту??

Я говорил о конкретном человеке, спикере нашей Рады-Литвине В.М.
И если я это сказал, значит имел для этого причины. И моя уверенность в моей правоте основана не на фантазиях,которыми некоторые руководствуются в своих умозаключениях, а на фактах биографии данного лица.

Литвин В.М.--историк по образованию, с 1989г. работал в ЦК КПУ; с 1994г.-в аппарате Кучмы; с 1999г.--глава Администрации Кучмы;лидер блока"За Еду";с 2002-спикер ВР. ...ну как? "героическая биография"? Все годы разгула грабежа страны--Литвин в высших эшелонах власти!
Да, чуть не забыл...Кучма в последние дни своего правления удостоил Литвина званием-Героя Украины.
...и последнее: недавно, в беседе с Ховьером Соланой, Литвин сказал, что главной угрозой для нац.безопасности Украины является(внимание)--сама власть!
ну как?! если сам представитель власти говорит, что он угроза для страны, то что я должен сказать о нем? Он то себя лучше знает.
с ув.юра.

...а за братца литвина тоже есть в нете весьма нелестные отзывы, которые характеризуют его как весьма спесивого и хамовитого генерала...
такая вот семейка.

А говорил: Мы в политику не лезем, у нас чисто экономические требования!!!
ОБМАНЩИК!!!
Желаю удачи! Комбат.

PS Чисто экономических требований не бывает! Всё связано между собой очень крепко.

Одни разговоры. политиков результат =0

скажи,что ты пошутил и я тебя прощу...

В каждой шутке-есть доля шутки, остальное правда!!!
Желаю удачи! Комбат

Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законів України щодо
ліцензування господарської діяльності з надання
транспортно-експедиторських та інформаційно-
диспетчерських і автостанційних послуг
____________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до таких законів України:
1. Статтю 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р.,
№ 36, ст. 299) доповнити пунктами 78 і 79 такого змісту:
“78) надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”;
79) надання інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”.”.
2. У Законі України “Про автомобільний транспорт” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273):
1) доповнити частину сьому статті 6 абзацами такого змісту:
“державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять транспортно-експедиторську діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про транспортно-експедиторську діяльність;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень та контроль ліцензійних умов.”;
2) у статті 9:
частину першу після слів “пасажирів і вантажів,” доповнити словами “надання транспортно-експедиторських послуг”;


після частини четвертої доповнити частинами такого змісту:
“Ліцензія видається на господарську діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання транспортно-експедиторських послуг оператором;
надання транспортно-експедиторських послуг агентом.”.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання інформаційно-диспетчерських та автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання автостанційних послуг під час перевезення пасажирів автобусами;
надання інформаційно-диспетчерських послуг під час перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення.”.
У зв’язку з цим частини п’яту — сьому вважати відповідно частинами сьомою — дев’ятою;
3) доповнити Закон статтею 52№ такого змісту:
“Стаття 52№. Особливості надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільного транспорту
Транспортно-експедиторські послуги у сфері автомобільного транспорту надаються експедитором, що має статус оператора або агента.
Оператор — суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який надає транспортно-експедиторські послуги, пов’язані з підготовкою і відправленням вантажу, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням та одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше двох років.
Агент — суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який організовує перевезення вантажу у взаємодії із замовником послуг та автомобільним перевізником і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше одного року.
Оператор повинен мати кваліфікований персонал, матеріально-технічну базу, необхідну для підготовки та відправлення вантажу, організації та забезпечення перевезень, контролю за проходженням і одержанням вантажів, а також створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Агент повинен мати кваліфікований персонал та створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Не можуть бути операторами або агентами з надання транспортно-експедиторських послуг суб’єкти господарювання:
які визнані банкрутами або щодо яких розпочато процедуру банкрутства чи ліквідації;
що мають несплачені штрафні санкції за порушення вимог автотранспортного законодавства, не оскаржені в судовому порядку в установлений строк;
посадові особи яких мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини.”;
4) статтю 60 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
“За надання транспортно-експедиторських або інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг без ліцензії до суб’єкта господарювання застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”.
У зв’язку з цим частини другу — п’яту вважати відповідно частинами третьою — шостою.
3. Статтю 6 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 52, ст. 562) доповнити частиною такого змісту:
“Транспортно-експедиторська діяльність підлягає ліцензуванню у випадках, установлених законодавством.”.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом
закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині,
що не суперечить цьому Закону.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування господарської діяльності з надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських
і автостанційних послуг»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта Проектом Закону пропонується запровадити ліцензування господарських діяльностей з надання транспортно-експедиторських послуг та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень, відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».
Цим проектом Закону встановляться такі види робіт, здійснення яких можливе лише при наявності відповідної ліцензії, а саме: надання експедиційних послуг оператором; експедиційних послуг агентом; автостанційних послуг під час користування послугами з перевезення пасажирів автобусами; інформаційно-диспетчерських послуг під час користування послугами з перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Такий розподіл транспортного-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг необхідний для унеможливлення монополізації ринку пасажирських та вантажних автомобільних перевезень найбільшими компаніями, що працюють на ньому сьогодні.
Так, оператор матиме можливість повністю відповідати перед замовником послуг та автомобільним перевізником за перевезення та сплату усіх домовлених сум. До нього встановлюватимуться більші вимоги, ніж до агента і однією з таких вимог є наявність мінімального розміру банківського рахунку у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогоднішній день становить 102 тисячі гривень. Ця сума виконуватиме роль стабілізаційного фонду, з якого можливе витрачання коштів тільки на погашення заборгованості перед замовником послуг та автомобільним перевізником. Агенти матимуть можливість здійснювати свою діяльність у сфері надання інформаційних послуг для замовника перевезень та автомобільного перевізника, отримуючи при цьому комісійні.

2. Мета і шляхи її досягнення
Для оперативного реагування на потреби ринку з перевезень вантажів автомобільним транспортом суб’єктами господарювання здійснюються послуги, які складаються з інформаційного реєстру потенційних замовників цих послуг та автомобільних перевізників.
Використовуючи наявну інформацію, суб’єкти господарювання, які надають транспортно-експедиторські та інформаційно-диспетчерські і автостанційні послуги, дають гарантії замовникам перевезень і автомобільним перевізникам у можливості виконання замовлень. При цьому, на етапі організації, наприклад вантажних перевезень, некваліфіковані спеціалісти помилково замовляють транспортно-експедиторські послуги суб’єктів господарювання із транспортними засобами, які не відповідають типу вантажу та умовам перевезень. Це призводить до втрати автомобільним перевізником матеріальних ресурсів, які витрачаються на здійснення перевезень, та часу на виконання таких замовлень. Більшість суб’єктів господарювання, які надають транспортно-експедиторські та інформаційно-диспетчерські і автостанційні послуги, отримавши свої комісійні та плату за перевезення не поспішають вчасно розрахуватись з автомобільними перевізниками, створюючи при цьому відсутність довіри в подальшому між замовниками послуг та автомобільними перевізниками, що заважає розвитку сфери пасажирських та вантажних перевезень.
Задля унеможливлення недобросовісного ведення бізнесу, та з метою регулювання державою відносин між учасниками ринку пасажирських та вантажних перевезень, виникла необхідність у здійсненні особливого контролю з боку держави за суб’єктами господарювання, які надають транспортно-експедиторські та інформаційно-диспетчерські і автостанційні послуги.
Встановлення у законодавчому порядку процедури ліцензування господарських діяльностей з надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг та введення штрафних санкцій до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність без видачі відповідної ліцензії, є дієвим кроком для вирішенням цієї проблеми.
Проектом закону пропонується встановити державний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають транспортно-експедиторські послуги, та приведення вітчизняного законодавства з питань надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у відповідність до норм та правил, що діють у Європейському Союзі.

3. Правові аспекти
У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти: Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; Закон України «Про автомобільний транспорт»; Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність»; постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 № 1698 «Про затвердження Переліку органів ліцензування»;постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності»;постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 № 1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті».

4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету, та направлений на збільшення доходної частини бюджету за рахунок видачі ліцензій та стягнення штрафних санкцій з суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність без виданої ліцензії.

5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством фінансів України, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Антимонопольним комітетом України. Пропозиції та зауваження Міністерства економіки України враховані частково.
Міністерством юстиції України проведено правову експертизу проекту акта 4 березня 2009 року та погоджено його із зауваженнями щодо відповідності вимогам нормопроектувальної техніки, які враховано частково.

6. Регіональний аспект
Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно – територіальних одиниць України.

7. Громадське обговорення
Проект Закону потребує громадського обговорення відповідно до Закону України «Про основні засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та оприлюднено на офіційному сайті Міністерства транспорту та зв’язку України.

8. Прогноз результатів
Прийняття проекту Закону надасть можливість контролювати діяльність на ринку транспортно-експедиторських послуг суб’єктів господарювання, що надають такі послуги. Крім того, прийняття проекту Закону дозволить організувати ринок вантажних автомобільних перевезень європейського зразка.



Міністр транспорту
та зв’язку України Йосип Вінський

«___» ____________ 2009 р.

Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування господарської діяльності з надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг»


Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
. . .
78) надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»;
79) надання інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»
Закон України «Про автомобільний транспорт»
Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює:
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
державний нагляд за забезпеченням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень;
державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов;
державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.













Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.


Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:
сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;
підвищення ефективності використання транспортних засобів;
створення конкурентного середовища;
захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень;
забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;
забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;
забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування;
забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.
Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.


















Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.










































Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без
щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.






Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює:
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
державний нагляд за забезпеченням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень;
державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов;
державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів;
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять транспортно-експедиторську діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про транспортно-експедиторську діяльність;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання транспортно-експедиторських послуг та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень та контроль ліцензійних умов.


Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, надання транспортно-експедиторських послуг, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:
сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;
підвищення ефективності використання транспортних засобів;
створення конкурентного середовища;
захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень;
забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;
забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;
забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування;
забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.
Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання транспортно-експедиторських послуг оператором;
надання транспортно-експедиторських послуг агентом.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання інформаційно-диспетчерських та автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання автостанційних послуг під час перевезення пасажирів автобусами;
надання інформаційно-диспетчерських послуг під час перевезення пасажирів автобусами;
надання інформаційно-диспетчерських послуг під час перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.
Стаття 52-1. Особливості надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільного транспорту
Транспортно-експедиторські послуги у сфері автомобільного транспорту надаються експедитором, що має статус оператора або агента.
Оператор – суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який надає транспортно-експедиторські послуги, пов’язані з підготовкою і відправленням вантажу, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням та одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше двох років.
Агент – суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який організовує перевезення вантажу у взаємодії із замовником послуг та автомобільним перевізником і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше одного року.
Оператор повинен мати кваліфікований персонал, матеріально-технічну базу, необхідну для підготовки та відправлення вантажу, організації та забезпечення перевезень, контролю за проходженням і одержанням вантажів, а також створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Агент повинен мати кваліфікований персонал та створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Не можуть бути операторами або агентами з надання транспортно-експедиторських послуг суб’єкти господарювання:
які визнані банкрутами або щодо яких розпочато процедуру банкрутства чи ліквідації;
що мають неоплачені штрафні санкції за порушення вимог автотранспортного законодавства, не оскаржені в судовому порядку в установлений строк;
посадові особи яких мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини.

Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без
щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За надання транспортно-експедиторських або інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг без ліцензії до суб’єкта господарювання застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність»
Стаття 6. Державне регулювання транспортно-експедиторської діяльності
….




Стаття 6. Державне регулювання транспортно-експедиторської діяльності
….

Транспортно-експедиторська діяльність підлягає ліцензуванню у випадках, установлених законодавством.


В.о. начальника Головної державної
інспекції на автомобільному транспорті
Міністерства транспорту та зв’язку України Майборода Ю.М.
«___» _________ 2009 р.

Порівняльна таблиця
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування господарської діяльності з надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг»


Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту акта
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
Стаття 9. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
. . .
78) надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»;
79) надання інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»
Закон України «Про автомобільний транспорт»
Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює:
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
державний нагляд за забезпеченням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень;
державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов;
державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.













Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.


Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:
сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;
підвищення ефективності використання транспортних засобів;
створення конкурентного середовища;
захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень;
забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;
забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;
забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування;
забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.
Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.


















Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.










































Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без
щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.






Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює:
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
державний нагляд за забезпеченням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень;
державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов;
державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів;
державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять транспортно-експедиторську діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про транспортно-експедиторську діяльність;
видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання транспортно-експедиторських послуг та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень та контроль ліцензійних умов.


Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному транспорті
Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, надання транспортно-експедиторських послуг, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:
сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів послуг;
підвищення ефективності використання транспортних засобів;
створення конкурентного середовища;
захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних перевезень;
забезпечення соціальних стандартів транспортного обслуговування;
забезпечення використання сертифікованих і дозволених для використання транспортних засобів;
забезпечення доступності послуг та підвищення якості транспортного обслуговування;
забезпечення допуску автомобільних перевізників до перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам ліцензійних умов.
Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки перевізника за місцем його розташування або надання перевізником органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;
надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення;
надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання транспортно-експедиторських послуг оператором;
надання транспортно-експедиторських послуг агентом.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання інформаційно-диспетчерських та автостанційних послуг у сфері автомобільних перевезень, зокрема на такі види робіт:
надання автостанційних послуг під час перевезення пасажирів автобусами;
надання інформаційно-диспетчерських послуг під час перевезення пасажирів автобусами;
надання інформаційно-диспетчерських послуг під час перевезення пасажирів на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.
Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.
Стаття 52-1. Особливості надання транспортно-експедиторських послуг у сфері автомобільного транспорту
Транспортно-експедиторські послуги у сфері автомобільного транспорту надаються експедитором, що має статус оператора або агента.
Оператор – суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який надає транспортно-експедиторські послуги, пов’язані з підготовкою і відправленням вантажу, організацією та забезпеченням перевезень, контролем за проходженням та одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше двох років.
Агент – суб’єкт господарювання (юридична або фізична особа), який організовує перевезення вантажу у взаємодії із замовником послуг та автомобільним перевізником і має досвід роботи у сфері автомобільного транспорту не менше одного року.
Оператор повинен мати кваліфікований персонал, матеріально-технічну базу, необхідну для підготовки та відправлення вантажу, організації та забезпечення перевезень, контролю за проходженням і одержанням вантажів, а також створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Агент повинен мати кваліфікований персонал та створити гарантійний фонд у розмірі не менше шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Не можуть бути операторами або агентами з надання транспортно-експедиторських послуг суб’єкти господарювання:
які визнані банкрутами або щодо яких розпочато процедуру банкрутства чи ліквідації;
що мають неоплачені штрафні санкції за порушення вимог автотранспортного законодавства, не оскаржені в судовому порядку в установлений строк;
посадові особи яких мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини.

Стаття 60. Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за:
безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без
щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За надання транспортно-експедиторських або інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг без ліцензії до суб’єкта господарювання застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Випуск (впуск) з (на) території України транспортного засобу, що виконує міжнародне перевезення, на якому здійснено порушення транспортного законодавства, здійснюється тільки після надання водієм документа щодо сплати штрафу чи виконання припису органу державного контролю, якщо скарга чи протест на постанову щодо накладання адміністративного стягнення залишилися без задоволення.
При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень фінансове стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність»
Стаття 6. Державне регулювання транспортно-експедиторської діяльності
….




Стаття 6. Державне регулювання транспортно-експедиторської діяльності
….

Транспортно-експедиторська діяльність підлягає ліцензуванню у випадках, установлених законодавством.


В.о. начальника Головної державної
інспекції на автомобільному транспорті
Міністерства транспорту та зв’язку України Майборода Ю.М.
«___» _________ 2009 р.

Объём строительных работ и грузоперевозки снизились в Севастополе более чем на 50 процентов

21.03.2009 / Категория: Экономика / Тема: Аналитика / 0 комментариев



За январь–февраль 2009г. автомобильным транспортом города было перевезено 48,7 тыс.т грузов, что на 52,7% меньше против аналогичного периода 2008г. Грузооборот уменьшился на 20,7% по сравнению с январем–февралем 2008г. и составил 9,9 млн.ткм, сообщили «Севастопольскому меридиану» в управлении статистики города.
Услугами автомобильного транспорта в городе воспользовались 2969,6 тыс. севастопольцев, что на 49,8% меньше, чем год назад. Пассажирооборот сократился на 43,1% по сравнению с январем–февралем 2008г. и составил 32,0 млн.пас.км.
За январь–февраль 2009г. выполнено строительных работ на сумму 32,2 млн.грн., что на 55,7% меньше по сравнению с аналогичным периодом 2008г. Сокращение объемов строительных работ зафиксировано во всех районах города. Предприятия Балаклавского района сократили объемы работ на 85,2%, Ленинского района – на 58,3%, Гагаринского и Нахимовского районов – на 53,2% и на 32,8% соответственно.


За январь–февраль 2009г. севастопольским транспортом было перевезено 29,0 тыс.т грузов, что на 32,1% меньше по сравнению с аналогичным периодом 2008г. Услугами данного вида транспорта воспользовались 672,6 тыс. пассажиров, что на 19,2% меньше по сравнению с январем–февралем 2008г. За отчетный период грузооборот и пассажирооборот сократились на 60,2% и на 10,1% соответственно по сравнению с январем–февралем прошлого года.

Не понял, вся эта информация каким боком касается АВПХ ? Что-то Вы, ребята,заговорили так "зашифровано"? как и вся наша власть.Умные, непонятные, загадочными терминами пользоваться... Наверное правы были люди, говорившие о том,что кто-то из Вас получил откат в Киеве,и на этом всё закончилось. А я верил Вам, убеждал всю стоянку в Одессе, что у Вас благие помыслы... Попробовали бы Вы собрать у чужих людей для Вас "бедолаг" денежку... Как мне теперь в глаза людям смотреть? Поступили как сексоты, обидно, досадно,но ладно, поживём - увидим.
С не ув. Валерий Салман.